Методичні рекомендації щодо оформлення кабінету історії та правознавства у загальноосвітніх навчальних закладах
Кабінет — це навчальний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристроями, які стосуються конкретного навчального предмета. У ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями, систематичне підвищення наукової, педагогічної, психологічної та методичної кваліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя.
Навчально-пізнавальна робота з предмета здійснюється за допомогою комплексного використання технічних засобів навчання, проведення практичних робіт, організації роботи з підручниками, довідниками, документами, іншими історичними джерелами, дидактичним матеріалом тощо.
Зміст роботи кабінету визначається навчальними програмами з предмету, програмами факультативів та курсів за вибором занять, планами позакласної роботи.
Вивіска навчального кабінету
№ кабінету
Назва кабінету
Завідувач кабінету, категорія, звання
І. Організація роботи кабінету та керівництво ним
Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів школи.
План роботи кабінету передбачає:
• поповнення кабінету наочними посібниками, дидактичним матеріалом;
• організацію навчальної роботи кабінету;
• раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;
• проведення заходів, спрямованих на підвищення знань учнів з цього предмета;
• організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних вечорів, шкільних олімпіад з предметів);
• організацію навчально-методичної роботи вчителів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шляхом самоосвіти, вивчення і впровадження передового досвіду.
При кабінеті створюється актив учнів, який допомагає в обладнанні кабінету наочними посібниками, бере активну участь у гуртковій роботі.
Обладнання навчальних кабінетів
• Державні документи про освіту, навчальні програми, програми факультативних занять, гуртків, спецкурсів, курсів за вибором.
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета.
• Методична література для вчителів та методичні листи, рекомендації райметодкабінету, інституту післядипломної педагогічної освіти, навчально-методичного центру, передового педагогічного досвіду з методики проведення уроків, рекомендації з питань упровадження нових навчальних технологій.
• Матеріали періодичної преси, журнали, роздаткова література для учнів.
• Картотека наявних у кабінеті матеріалів.
У кабінеті історії та основ правознавства мають бути:
• бібліотечка з творами видатних істориків України, публіцистичними творами з історії України та рідного краю, мемуарною, художньою, філософською, юридично-правовою літературою, підручниками, методичними посібниками, літературою довідкового характеру, творами видатних українських учених-істориків М.Костомарова, М.Грушевського, Д.Яворницького, О.Єфименка, І.Крип'якевича, Д.Дорошенка, Н.Полонської-Василенко, М.Брайчевського, О.Субтельного та багатьох інших, а також науково-методичними журналами для вчителів («Історія в школі», «Історія в школах України», науковими журналами «Пам'ять століть», «Пам'ятки України», «Український історичний журнал», «Право України», «Кодекси України»), фаховими газетами («Історія України», «Історія та правознавство»), освітянськими газетами («Освіта України», «Освіта»), іншими періодичними виданнями України;
• атрибути і матеріали національної символіки, українознавства (народознавства), краєзнавства;
• «Куточок права»;
• комплекти навчального обладнання з історії України, всесвітньої історії, правознавства;
• тематична картотека навчального обладнання для вивчення навчальних тем програми;
• методична література для вчителів та матеріали передового досвіду викладання історії України, всесвітньої історії, правознавства;
• краєзнавчі матеріали;
• картографічна продукція;
• електронні засоби навчання.
У кабінеті повинні бути портрети видатних українських державних діячів, національних героїв, істориків; тимчасові (змінні) або постійні експозиції,у яких вміщені матеріали для вивчення окремих тем і розділів програми з питань поточних подій, краєзнавчі матеріали.
Постійні експозиції повинні відображати важливі і яскраві сторінки історії України, рідного краю.
Орієнтовний перелік стендового та пристендового матеріалу.
Зміст розділів насичується найважливішими подіями, фактами, іменами видатних національних діячів, об'єктивно і логічно простежується історичний шлях українського народу.
Героїчне минуле і сучасне України – від найдавніших часів до сьогодення –відображено в тематично витриманій і лаконічній формі через такі розділи:
• Найдавніші часи.
• Київська Русь (IX—XII ст.).
• Галицько-Волинська держава. (XII – XIIІ ст.).
• Українські землі у складі Великого князівства Литовського (XIV—XVI ст.).
• Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – XVIІІ ст.):
- Запорозька Січ – козацька республіка;
- Національно-визвольна війна 1648—1657 рр. Українська держава Богдана Хмельницького.
• Руїна. Гетьманщина (др. половина XVII—XVIII ст.).
• Україна у складі Російської та Австрійської імперій (кін. XVIІІ – поч.XX ст.)
• Українська державність у 1917—1921 рр
• Радянська Україна (1919 – 1991 рр).
• Україна в умовах незалежності.
Над класною дошкою розміщується портрет Т.Г.Шевченка або портрети фундаторів української державності, державна символіка України.
На бічній стіні рекомендується розмістити портрети видатних історичних діячів, національних героїв України, визначних істориків, шкільну історичну газету тощо.
На задній стіні (шафа, стелажі) — науково-історична, історико-документальна, краєзнавча, суспільно-політична, публіцистична, мемуарна, художньо-історична, юридична, навчально-методична література та роздатково-дидактичний матеріал курсів історії України, рідного краю, всесвітньої історії, краєзнавства, правознавства, основ філософії.
