"Я, Лисаковський Микола Михайлович, 1943 року народження, народився в селі Реваківці Кіцманського району Чернівецької області. Тато Михайло загинув у 1944 році на війні під Ригою, мама Лисавета залишилась з чотирма дітьми. Я був найменший. З 1950 до 1957 року навчався у Реваківській семирічній, тоді, школі. Дуже любив малювання та ще майструвати всякі прилади до фізики і меблеві вироби, багато знав віршів, вивчав обов'язково програмні. Вчився добре, але не на відмінно. Після школи приходилося, як і всім іншим пасти овець, корів. Як і мої товариші ходив купатися ( під"левадами") та у Пруті, ходили разом у Стінку, ловили рибу.
Після семи класів працював у колгоспній штильмахарні, а відтак у 1959 році поступив у Чернівецьке художньо-ремісниче училище №5. Для вступу було необхідно було витримати конкурс з малюнку та історії. Пізніше ці предмети, а також різьба по дереву, акварель, гурток скульптури та композиції меблів і саме виробництво меблів були моїми улюбленими предметами. Навчання в училищі вплинуло на мою подальшу долю, на вибір професії. У 1962 році я закінчив училище на "відмінн" і маїже відразу був призваний на службу до армії. Служба проходила у Севастополі до 1965 року. За цей час я закінчив одинадцять класів середньої школи, відвідував художню студію Спілки художників м.Севастополя, співав у хорі, танцював у танцювальному гуртку при Севастопольському "Матроському клубі". Виконував безліч художньо-оформлювальних робіт і ночами малював начерки, натюрмоти, копії відомих творів художників Пероав, Рєпіна, Бродського. Створив панораму Севастопольської бухти для військової частини 73418 міста Севастополя. Організував першу виставку своїх творів. Після служби в армії продовжував навчання на відділі скульптури в Пензенському художньому училищі ім.Савицького. Через три роки повернувся на Україну в Київ. Успішно склав іспити у Київьку академію художеств, де навчався шість років з 1968 до 1975 року. Дуже тягнуло на Буковину, до нестерпності, і після закінчення навчання я приїхав у Чернівці в "Чернівецький художньо-виробничий комбінат" Спілки художників України. За період перебування в академії приймав участь у конкурсі у місті Львові на пам'ятний знак "Бродівський котел". Разом з архітектором Ларисою Скорик ми зайняли третє місце. Також отримав перший приз у конкурсі пам'ятного знаку студентам Київської сільгоспакадемії.
В Чернівцях першою великою роботою був пам'ятник у селі Берегомет, створений з архітектором Богданом Деркачем. Крім нього мною виконані пам'ятні знаки у місті Сторожинець, у центрі сіл Снячів, Іванківці, Киселів та сусідній Молдові у селах Берлінцях, Балявинцях, Каракуманах.
Виконав бюсти видатним діячам Української культури:Сидору Воробкевичу біля резиденції Буковинських митрополитів, бюст Т.Шевченку у селі Іванківцях, у селах Миткові, Малятинці, Снячеві, Дмитрівні, бюст І.Миколайчука в селі Чортория.
Крім того я працював для участі у обласних, всесоюзних, зарубіжних виставок. Для виставочної діяльності мною створені такі твори: "Муза В.Івасюка", бюстовий портрет. Д.Мануїльського, портрет Л.Гордаш, портрет Д.Гнатюка та інші. Творчі композиції "Селянська композиція", "Жниця", "На оновленій землі", "Пастушок", "Екологія" та інші. Разом з тим з 1992 до 1996 року був на виборній посаді - голова Правління Чернівецької обласної організації Спілки Художників України.
Активно приймав участь у боротьбі за незалежність України. У 1989 році створив і був керівником відділу Народного Руху України при Спілці Художників у місті Чернівці.
Був делегатом I з'їзду НРУ у Києві у 1990 році до проголошення незалежності Верховною Радою України.
У Чернівцях брав участь у всеукраїнських конкурсах на створення пам'ятників:
Конкурс на воз'єднання Буковини з Україкною - отримав першу премію;
Конкурс воїнам - інтернаціоналістам - отримав першу першу премію;
Конкурс на пам'ятник Т.Шевченку - отримав першу премію. У 1966 році працював над пам'ятником Т.Шевченку для міст Чернівці та Кельменці. Член Спілки Художників в Україні з 1968 року".
